Das Schülerparlament führt die Anliegen der einzelnen Klassenratssitzungen im System Schule weiter und wird damit zu einem weiteren Gremium neben der Lehrer- und Schulkonferenz mit beratender und Ideen gebender Funktion.
Es setzt sich aus jeweils 2 Abgeordnete pro Klasse zusammen, die vom Klassenrat dafür gewählt wurden. Die Schulleiterin lädt zu jeder Sitzung ein und schreibt das Protokoll. Alle Mitglieder sind gleichberechtigt und haben eine Stimme. Zum Fassen von Beschlüssen bedarf es der einfachen Mehrheit. Pro Sitzung wird eine/ein Abgeordnerte/r zum/zur Sprecher/in gewählt und darf das Rederecht verteilen.
Das Parlament bestimmt gemeinschaftlich die Themen, die aus den einzelnen Klassenratssitzungen oder von einzelnen Kindern kommen oder sind systemische Anliegen. Beschlüsse werden von der Schulleiterin in die Lehrerkonferenz und ggf. in die Schulkonferenz zur weiteren Beratung getragen. Das jeweilige Protokoll wird in der nächsten Klassenratssitzung vorgelesen, diskutiert und bei Bedarf werden Beschlüsse umgesetzt.
Damit möchten wir im besonderen Maße das demokratisches Miteinander und die Mitbeteiligung im System Schule bei allen Kindern fördern. Grundlage dafür ist: ,,(…) Schülerinnen und Schüler werden befähigt, verantwortlich am sozialen, gesellschaftlichen, wirtschaftlichen, beruflichen, kulturellen und politischen Leben teilzunehmen und ihr eigenes Leben zu gestalten.“ In: Schulgesetz NRW §2 Abs. (4)
The pupils' parliament takes the concerns raised in the individual class council meetings further within the school and thus becomes another body, alongside the teachers' conference and the school conference, with an advisory and idea-giving role.
It is made up of 2 representatives from each class, who have been elected for this by their class council. The head teacher invites everyone to each meeting and writes the minutes. All members have equal rights and one vote each. A simple majority is needed to make decisions. At each meeting, one representative is elected as speaker and may give others the right to speak.
The parliament jointly decides on the topics, which come from the individual class council meetings or from individual children, or are concerns affecting the whole school. The head teacher takes decisions to the teachers' conference and, if necessary, to the school conference for further discussion. The minutes are read out and discussed at the next class council meeting, and decisions are put into practice where needed.
In this way, we especially want to encourage democratic living together and participation in school life for all children. The basis for this is: “(…) Pupils are enabled to take part responsibly in social, economic, professional, cultural and political life and to shape their own lives.” In: NRW Schools Act (Schulgesetz NRW) §2 para. (4)
Öğrenci Meclisi, tek tek Sınıf Meclisi toplantılarından gelen konuları okul sistemi içinde ileriye taşır. Böylece öğretmenler kurulu ve okul kurulunun yanında, danışma ve fikir verme görevi olan bir kurul daha olur.
Öğrenci Meclisi, her sınıftan Sınıf Meclisi tarafından seçilen 2 temsilciden oluşur. Okul müdürü her toplantıya davet eder ve tutanağı yazar. Tüm üyeler eşit haklara sahiptir ve birer oy hakkı vardır. Karar almak için salt çoğunluk yeterlidir. Her toplantıda bir temsilci sözcü olarak seçilir ve söz hakkını dağıtır.
Meclis, tek tek Sınıf Meclisi toplantılarından veya tek tek çocuklardan gelen ya da okulun genelini ilgilendiren konuları birlikte belirler. Kararlar, okul müdürü tarafından görüşülmek üzere öğretmenler kuruluna ve gerekirse okul kuruluna götürülür. Her tutanak bir sonraki Sınıf Meclisi toplantısında okunur, tartışılır ve gerekirse kararlar uygulanır.
Bununla özellikle tüm çocuklarda demokratik bir arada yaşamı ve okul sistemine katılımı desteklemek istiyoruz. Bunun temeli şudur: ,,(…) Öğrenciler sosyal, toplumsal, ekonomik, mesleki, kültürel ve siyasi yaşama sorumluluk bilinciyle katılabilecek ve kendi hayatlarını şekillendirebilecek duruma getirilir.“ Kaynak: Kuzey Ren-Vestfalya Okul Yasası (Schulgesetz NRW) §2 Abs. (4)
ينقل برلمان التلاميذ مطالب جلسات مجالس الصفوف المختلفة إلى المدرسة كلها، وبذلك يصبح هيئة إضافية إلى جانب مجلس المعلمين ومجلس المدرسة، ودوره تقديم المشورة والأفكار.
يتكوّن من نائبَين (2) عن كل صف، ينتخبهما مجلس الصف لهذه المهمة. تدعو مديرة المدرسة إلى كل جلسة وتكتب المحضر. جميع الأعضاء متساوون في الحقوق، ولكل منهم صوت واحد. لاتخاذ القرارات تكفي الأغلبية البسيطة. في كل جلسة يُنتخب نائب أو نائبة كمتحدث أو متحدثة، ويحق له أو لها توزيع حق الكلام.
يحدّد البرلمان معًا المواضيع، وهي تأتي من جلسات مجالس الصفوف أو من أطفال بمفردهم، أو تكون مطالب تخص المدرسة كلها. تنقل مديرة المدرسة القرارات إلى مجلس المعلمين، وعند الحاجة إلى مجلس المدرسة لمزيد من النقاش. يُقرأ كل محضر في الجلسة التالية لمجلس الصف، ويُناقش، وتُنفَّذ القرارات عند الحاجة.
بذلك نريد بشكل خاص أن ننمّي لدى جميع الأطفال التعايش الديمقراطي والمشاركة في الحياة المدرسية. والأساس لذلك هو: ,,(…) يتم تأهيل التلميذات والتلاميذ للمشاركة بمسؤولية في الحياة الاجتماعية والمجتمعية والاقتصادية والمهنية والثقافية والسياسية، ولتشكيل حياتهم الخاصة.“ المصدر: قانون المدارس في NRW (Schulgesetz NRW) §2 الفقرة (4)
Школьный парламент передаёт вопросы отдельных заседаний классных советов дальше в школьную систему и тем самым становится ещё одним органом наряду с педагогическим советом и школьной конференцией, который даёт советы и предлагает идеи.
Он состоит из 2 депутатов от каждого класса, которых выбрал для этого классный совет. Директор школы приглашает на каждое заседание и ведёт протокол. Все члены равноправны и имеют один голос. Для принятия решений нужно простое большинство. На каждом заседании одного из депутатов выбирают председательствующим, и он предоставляет слово.
Парламент вместе определяет темы, которые приходят с отдельных заседаний классных советов или от отдельных детей, либо касаются всей школьной системы. Директор школы передаёт решения на педагогический совет и при необходимости на школьную конференцию для дальнейшего обсуждения. Протокол зачитывается и обсуждается на следующем заседании классного совета, и при необходимости решения выполняются.
Этим мы хотим особенно развивать у всех детей демократическое взаимодействие и участие в жизни школы. Основой для этого служит: ,,(…) Ученицы и ученики становятся способными ответственно участвовать в социальной, общественной, экономической, профессиональной, культурной и политической жизни и строить свою собственную жизнь.“ Источник: Закон о школе земли NRW (Schulgesetz NRW) §2 абз. (4)
Учнівський парламент передає питання з окремих засідань рад класів далі в шкільну систему і таким чином стає ще одним органом поряд із педагогічною радою та шкільною конференцією, який дає поради та пропонує ідеї.
До нього входять по 2 депутати від кожного класу, яких для цього обрала рада класу. Директорка школи запрошує на кожне засідання і веде протокол. Усі члени мають рівні права і по одному голосу. Для ухвалення рішень потрібна проста більшість. На кожному засіданні одного депутата чи одну депутатку обирають головуючим, і він чи вона надає слово.
Парламент спільно визначає теми, які надходять з окремих засідань рад класів або від окремих дітей, або стосуються всієї школи. Директорка школи передає рішення на педагогічну раду і, за потреби, на шкільну конференцію для подальшого обговорення. Відповідний протокол зачитують і обговорюють на наступному засіданні ради класу, а за потреби рішення втілюють у життя.
Так ми хочемо особливо розвивати в усіх дітей демократичну взаємодію та участь у житті школи. Основою для цього є: ,,(…) Учениці та учні отримують здатність відповідально брати участь у соціальному, суспільному, економічному, професійному, культурному та політичному житті і самостійно будувати своє життя.“ Джерело: Закон про школу землі NRW (Schulgesetz NRW) §2 абз. (4)
Parlament uczniowski przenosi sprawy z poszczególnych posiedzeń rad klasowych na poziom całej szkoły. Jest więc kolejnym gremium, obok rady pedagogicznej i rady szkoły, które doradza i wnosi pomysły.
Składa się z 2 posłów z każdej klasy, których wybrała do tego rada klasowa. Dyrektorka szkoły zaprasza na każde posiedzenie i pisze protokół. Wszyscy członkowie mają równe prawa i jeden głos. Do podjęcia uchwały potrzebna jest zwykła większość. Na każdym posiedzeniu jedna posłanka lub jeden poseł zostaje wybrana/wybrany na przewodniczącą/przewodniczącego i udziela głosu.
Parlament wspólnie ustala tematy, które pochodzą z poszczególnych posiedzeń rad klasowych lub od pojedynczych dzieci, albo dotyczą całej szkoły. Dyrektorka szkoły przekazuje uchwały radzie pedagogicznej, a w razie potrzeby radzie szkoły do dalszego omówienia. Protokół jest odczytywany i omawiany na następnym posiedzeniu rady klasowej, a w razie potrzeby uchwały są wprowadzane w życie.
W ten sposób chcemy szczególnie wspierać u wszystkich dzieci demokratyczne współżycie i współudział w życiu szkoły. Podstawą jest: ,,(…) Uczennice i uczniowie zostają przygotowani do odpowiedzialnego uczestnictwa w życiu społecznym, gospodarczym, zawodowym, kulturalnym i politycznym oraz do kształtowania własnego życia.“ W: Schulgesetz NRW (ustawa o szkolnictwie w NRW) §2 ust. (4)
Parlamentoya şagirtan daxwaz û mijarên civînên meclîsa polê yên cuda di nav sîstema dibistanê de didomîne. Bi vî awayî ew li kêleka konferansa mamosteyan û konferansa dibistanê dibe desteyeke din, ku şîretan dide û ramanan pêşkêş dike.
Ew ji 2 nûneran ji her polê pêk tê, ku ji aliyê meclîsa polê ve ji bo vê hatine hilbijartin. Rêvebira dibistanê ji bo her civînê vedixwîne û protokolê dinivîse. Hemû endam xwedî mafên wekhev in û her yek xwedî dengekî ye. Ji bo biryardanê piraniya sade têr dike. Di her civînê de nûnerek wekî axaftvan tê hilbijartin û dikare mafê axaftinê belav bike.
Parlamento bi hev re mijaran diyar dike, ku ji civînên meclîsa polê yên cuda an ji zarokên takekesî tên, an jî mijarên ku tevahiya dibistanê eleqedar dikin. Rêvebira dibistanê biryaran ji bo nîqaşa zêdetir dibe konferansa mamosteyan û, heke pêwîst be, konferansa dibistanê. Protokol di civîna meclîsa polê ya bê de tê xwendin û nîqaşkirin, û heke pêwîst be biryar tên pêkanîn.
Bi vê yekê em dixwazin bi taybetî jiyana demokratîk a bi hev re û beşdarbûna hemû zarokan di sîstema dibistanê de pêş bixin. Bingeha vê ev e: ,,(…) Şagirt tên amadekirin ku bi berpirsiyarî beşdarî jiyana civakî, aborî, pîşeyî, çandî û siyasî bibin û jiyana xwe bi xwe teşe bidin.“ Ji: Qanûna Dibistanê ya NRW (Schulgesetz NRW) §2 Abs. (4)
